Волинь здавна славиться своїми лісами, чудовими озерами, повноводними ріками і різноманітним тваринним світом. Соснові бори й розкішні діброви, загадкові вільшаники і білокорі березняки створюють неповторну красу цього краю. Мальовнича природа Волині надихнула славетну українську поетесу Лесю Українку на створення невмирущого твору «Лісова пісня», який є гордістю національної культури українського народу.

Особливості геолого геоморфологічної будови та кліматичних умов, наявність численних озер вплинули на характер рослинності парку. Сучасний його рослинний покрив відзначається мозаїчністю та різноманітністю: ліси займають 11 367,3 га (34,6 %), луки 83,2 га, болота 816,2 га, водойми 6170 га. Решта площі зайнята під орними землями, садибами, дорогами тощо.

Тваринний світ парку представлений типовими поліськими видами: лось, дикий кабан, заєць, козуля, білка. Чисельність хижих звірів невелика. Основні представники їх вовк, куниця, єнотовидний собака, лисиця. На жаль, видра, борсук, горностай, кутора мала стали рідкісними і занесені до Червоної книги України. Серед представників герпетофауни у значній кількості збереглися яіцірки, вужі, рідше можна побачити гадюку, черепаху болотяну та мідянку (занесена до Червоної книги). Тритони, ропухи, жаби трапляються часто.

Поєднання численних озер з лісовими масивами, своєрідний поліський колорит, різноманіття рослинних угруповань та висока їх естетична цінність, добре розвинена транспортна мережа сприяли розвитку рекреації в цьому мальовничому куточку Західного Полісся. На берегах озер розміщені бази відпочинку, санаторій «Лісова пісня», спортивні та дитячі табори. В останні роки проводиться Міжнародний пісенний фестиваль «На хвилях Світязя».

Для диференційованого способу ведення природоохоронного господарства з метою збереження унікальних об'єктів живої і неживої природи, відновлення корінних екосистем, порушених антропогенним впливом, упорядкування рекреаційного використання природних ресурсів парку проведено зонування його території. Зокрема, виділено такі функціональні його зони: заповідну, зону регульованої рекреації, зону стаціонарної рекреації, господарську. До заповідної зони (5925 га) включені озера Кримне та Мотне з прилеглими лісами, а також лісові масиви, що прилягають до заплави Західного Бугу. Тут проводяться лише наукові дослідження. Зона регульованої рекреації (11 623 га) виділена для короткострокового відпочинку, переважно у вихідні та святкові дні. Є в них стаціонарні ділянки для одно дводенних стоянок під палатки, для вилову риби, прокладено дві стежки «Світязанка» та «Лісова пісня», створено два рекреаційних пункти «Перемут» і «Турист», два інформаційних пункти. Зона стаціонарної рекреації (1971 га) виділена в центральній частині парку. До неї віднесено частину узбережжя озер Світязь та Пісочне. Господарська зона (13 311 га) включає землі колективного сільськогосподарського підприємства та інших землекористувачів.

Як природоохоронний об'єкт Шацький національний природний парк здебільшого відповідає вимогам, які ставить Міжнародний союз охорони природи до національних парків, і в системі національних парків відображує специфіку поліської природи. Його відвідування залишає незабутнє враження від мальовничих краєвидів, чистого повітря, гостинності поліщуків.