Озеро Люцимер знаходиться на південний схід від смт. Шацьк. В Шацькому національному природному парку воно займає третє місце по площі після озер Світязь та Пулемець.

Площа озера Люцимер складає 443 га, довжина — 3075 м, ширина — 1875 м, максимальна глибина — 11,0 м, середня глибина — 4,4 м, об'єм води становить 19,5 тис.м.куб.

Озеро з'єднане штучними каналами з озерами Чорним Великим та Круглим.

Берегова лінія плавна, крім південної частини, де вона порізана косами та невеликими затоками. Північний берег Люцимера високий, піщаний, південний-низький.

До південно-західного та північно-східного берегів прилягають торф’яні болота. На окраїнах боліт-старі берегові вали висотою 0,6-0,8 м. Прибережна лінія озера Люцимер заростає. Вздовж узбережжя очерет і ситник. Ширина смуги заростає 70-150 м.

Живиться Люцимер підземними, атмосферними водами поверхневого стоку.

Для даного озера активна реакція води (рН) коливається від 7,5-8,0 на поверхні до 6,9-7,4 біля дна, тобто величина рН коливається від нейтральної до слабо кислої.

Як вже було сказано, озеро Люцимер є третім за величиною серед Шацьких озер, і володіє значним водозбором площею 32,8 км.кв. В межах його водозбору знаходиться озеро Чорне Велике, яке з'єднане з ним каналом, що впадає в західну частину озера Люцимер. Через цей канал в озеро Люцимер надходять дуже забруднені води з озера Чорне Велике. В північно-західній частині водозбору озера Люцимер розміщене селище Шацьк, стоки з якого також поступають в озеро. Південно-східна частина водозбору озера Люцимер меліорована і покрита сіткою осушувальних каналів, по яких відбувається стік в озеро.

Відмічається насичення води киснем-весною при температурі 11,2°С концентрація кисню 11,8 мг/л, влітку при температурі 19°С — концентрація кисню становить 8,34 мг/л. Внаслідок відкритості озера, його води практично постійно переміщуються і спостерігається гомотермія, що при високому рівні трофії не призводить до утворення заморних явищ в глибоких частинах водойми.

Літоральна зона озера покрита мулистими пісками і займає близько 20 % площі дна озера. І взагалі більше 80 % площі дна озера Люцимер займають мули.

Таким чином, озеро Люцимер класифікується як евтрофна (заростаюча) водойма, яка відчуває сильний антропогенний вплив, що призводить до погіршення якості води в ньому. В озері послаблена самоочисна здатність води.

Фітопланктон озера Люцимер доволі різноманітний. Виявлено близько 35 видів, різновидностей і форм водоростей. Найбільше число видів відноситься до хлорококкових водоростей. На другому місці за числом видів-діатомові і синьозелені водорості. Розвиток водоростей в озері Люцимер носить характер «цвітіння».

Вища водна рослинність представлена по групах. Повітряно-водні рослини: очерет звичайний, рогіз вузьколистий, хвощ річковий, частуха подорожникова. Рослини, занурені у воду-латаття жовте, лілія біла, горець земноводний, рдест плаваючий. Рослини повністю занурені у воду — рдести, тілоріз, елодея канадська, хара. В теперішній час в результаті антропогенного впливу відбуваються зміни в популяціях макрофітів.

Озеро Люцимер славиться багатством водоплавних птахів. У великій кількості тут селиться великий норець, сіра гуска, крижень, червоноголова чернь, гоголь, звичайний мартин. Трохи рідше зустрічається лебідь-шипун, чирок-тріскунок, чубата чернь, лиска, сизий мартин та чорновола гагара.

Іхтіофауна озера Люцимер відзначається багатством та різноманітністю видів. Широко розповсюджені тут щука, судак, плотва, краснопірка, окунь, йорж, карась сріблястий, в'юн, верховодка, лящ, лин, короп. Дуже рідко зустрічається миньок та карась золотистий. Добре прижились в озері такі риби, як вугор, карликовий сомик, рідше можна зустріти сазана амурського, білого амура, строкатого товстолобика, які також добре акліматизувались тут.

На озері Люцимер добре розвинена рекреаційна діяльність. Озеро створює гарне місце для відпочинку жителям селища Шацьк, сусідніх сіл та міст області.

Дане озеро добре вивчене. В теперішній час тут ведуться дослідження науковим відділом Шацького національного природного парку, які щорічно відображаються в «Літописі природи». Також дослідження озера проводить ряд науково-дослідних установ України з Києва, Львова та Луцька, які зокрема займаються вивченням біологічних, гідрохімічних, гідрологічних та екологічних особливостей озер Шацького національного природного парку.